Вперше здійснено системне філософське дослідження основних етапів зародження та формування дружинної етики Київської Русі як феномену давньоруської культури. На підставі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики. Особливу увагу приділено розгляду давньоруських образів "Христа-воїна" та "воїнства небесного", "ідеального князя" та мирського морального ідеалу. Показано відмінності давньоруської дружинної етики від західноєвропейської лицарської моралі. Визначено особливості становлення та розвитку таких фундаментальних категорій військового світогляду, як "честь", "слава", "доблесть", "вірність" у хронологічних межах Київської Русі. Встановлено ідейний контекст процесу зародження філософсько-етичної думки давньоруського періоду та української світської традиції. Проаналізовано малодосліджені аспекти тексту "Повчання" В.Мономаха як першої спроби створення світської професійної етики.

Впервые осуществлено системное философское исследование основных этапов зарождения и формирования дружинной этики Киевской Руси как феномена древнерусской культуры. На основе исследования автентических источников определены содержание, идеалы, категории и императивы дружинной этики. Особое внимание уделено изучению древнерусских образов "Христа-воина" и "воинства небесного", "идеального князя" и мирского морального идеала. Показаны отличия древнерусской дружинной этики от западноевропейской рыцарской морали. Проанализированы особенности становления и развития таких фундаментальных категорий военного мировоззрения, как "честь", "слава", "доблесть", "верность" во времена Киевской Руси. Установлен идейный контекст процесса зарождения философско-этической мысли древнерусского периода и украинской светской традиции. Проанализированы малоисследованные аспекты текста "Поучения" В.Мономаха - одного из первых образцов создания правил светской профессиональной этики.

Проаналізовано образ Христа в українській культурі від доби Київської Русі до сьогодення. Досліджено зразки агіографічної літератури, творчості П.Могили, Л.Барановича, Г.Сковороди, М.Гоголя, Л.Українки, представників сучасного мистецтва, а також пам'ятки української іконографії.

Проаналізовано творчість плеяди давньоруських інтелектуалів-книжників. Наведено результати дослідження текстів Іларіона Київського, Климента Смолятича, Нестора, ігумена Данила, Кирила Туровського та Володимира Мономаха. Описано образ світу, розкрито етичні засади, що визначали зміст світорозуміння в культурі Київської Русі. Висвітлено особливості розвитку вітчизняної філософії.

Проанализировано творчество плеяды древнерусских интеллектуалов-книжников. Приведены результаты исследования текстов Иллариона Киевского, Климента Смолятича, Нестора, игумена Даниила, Кирилла Туровского и Владимира Мономаха. Описан образ мира, раскрыты этические основы, определяющие содержание миропонимания в культуре Киевской Руси. Освещены особенности развития отечественной философии.

Проаналізовано творчу спадщину інтелектуалів-книжників Київської Русі, що заклали фундамент творчості в її культурі. Висвітлено пізньосередньовічні особливості вшанування преподобних Антонія та Феодосія за лаврськими текстами XVII ст., християнський аскетичний ідеал у проповіді І.Галятовського, біблійні джерела християнського аскетизму. Розглянуто твори київських майстрів церковного красномовства XVII ст. та описано семантику сюжетів Троїцької церкви Києво-Печерської лаври.

Проанализировано творческое наследие интеллектуалов-книжников Киевской Руси, заложивших фундамент творчества в её культуре. Освещены позднесредневековые особенности почтения преподобных Антония и Феодосия по лаврским текстам XVII ст., христианский аскетический идеал в проповеди И.Галятовского, библейские источники христианского аскетизма. Рассмотрены произведения киевских мастеров церковного красноречия XVII ст. и описана семантика сюжетов Троицкой церкви Киево-Печерской лавры.

Досліджено "Повчальні глави" Агапіта - текст, який мав непересічне значення для української, російської та європейської політичної філософії.

Досліджено проблему єдності душі та тіла на прикладі тексту "Душевника" XVII ст. у порівнянні з трактатом П. Помпонацці "Про безсмертя душі".

Вперше встановлено особливості структурної перебудови та змін хімічного складу довгих кісток скелета у процесі адаптації організму до загального зневоднення у різні вікові періоди. Виявлено, що адаптація організму до умов загального зневоднення викликає незначні зміни структурної організації, мікро- та макроелементного складу довгих кісток. Доведено, що дані зміни призводять до затримки росту та формоутворення довгих кісток у статевонезрілих, статевозрілих і старих тварин. Досліджено, що морфофункціональне пристосування кісткової тканини до загального зневоднення найкраще виражене у групі статевонезрілих і статевозрілих тварин, а найменш здатними до адаптації є старі тварини. Виявлено підвищення резистентності кісткової тканини за умов зневоднення у адаптованих статевонезрілих і статевозрілих тварин. Доведено, що для старих тварин дана схема адаптації є руйнівним фактором і не сприяє підвищенню резистентності кісткової тканини. Встановлено залежність рівня компенсаторно-пристосувальних процесів довгих кісток та характеру їх морфогенезу від тривалості дії дегідратаційного фактора, у адаптованих до дегідратації статевонезрілих, статевозрілих і старих тварин. Вперше одержано дані про характер вікових змін у період реадаптації у довгих кістках скелета після припинення дії загального зневоднення важкого ступеня в адаптованих до дегідратації тварин.

На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

Удосконалено проведення бетонних робіт за від'ємних температур із застосуванням ефективних бетонів з комплексною протиморозною добавкою на основі роданідів і тіосульфатів натрію. Встановлено, що введення у бетонну суміш водорозчинних лужних солей натрію у сукупності з електролітом та ефективним суперпластифікатором, сприятиме створенню рухливих бетонних сумішей з низьким В/Ц та інтенсифікації процесу твердіння бетону за умов низьких температур. Показано, що внаслідок цього утворюються сполуки у вигляді твердих розчинів типу високоосновних гідроалюмоферитів кальцію з вмістом сульфатів, нітритів або роданідів кальцію. З'ясовано, що вони сприятимуть одержанню морозостійких бетонів з необхідними поліпшеними характеристиками, одночасно забезпечуючи наявність у пасивному стані сталі через утворення відповідних захисних плівок навколо стрижнів арматури.

Висвітлено сутність, функції, ідеї, проблеми, школи та напрями філософії, показано її місце та значення в культурі. Розглянуто фундаментальні філософські ідеї Біблії, головні напрями та течії західної філософії XIX - XX ст., особливості історії української філософії. Увагу приділено питанням онтології, аксіології, філософської антропології, соціальної філософії, а також філософії культури та науки.

Освещены сущность, функции, идеи, проблемы, школы и направления философии, показаны ее место и значение в культуре. Рассмотрены фундаментальные философские идеи Библии, главные направления и течения западной философии XIX - XX вв., особенности истории украинской философии. Уделено внимание вопросам онтологии, аксиологии, философской антропологии, социальной философии, а также философии культуры и науки.

Описано давньоруські релігійні пам'ятки в контексті історико-філософського дослідження. Проаналізовано особливості та специфіку філософування в Україні XI - XIV ст. Увагу приділено "політичній філософії" давньоруського митрополита Никифора. Визначено духовні детермінанти спасіння у "Повчанні" В. Мономаха, топос земного раю у "Сказании отца нашего Агапия", духовні топоси Чернігово-Сіверщини та морально-етичні ідеї в культурі Київської Русі.

Наведено результати дослідження філософських ідей у давньоруській культурі. Увагу приділено культу слова у філософсько-світоглядних уявленнях мислителів Київської Русі. Вивчено можливості використання невербальних джерел у історико-філософському дослідженні. Розкрито особливості легітимізації великокнязівської влади в храмовій архітектурі Русі. Розглянуто графіті-записи лічби в Софії Київській як нове джерело для дослідження розвитку ідей "малої есхатології" Давньої Русі.

Приведены результаты исследования философских идей в древнерусской культуре. Уделено внимание культу слова в философско-мировоззренческих представлениях мыслителей Киевской Руси. Изучены возможности использования невербальных источников в историко-философском исследовании. Раскрыты особенности легитимизации великокняжеской власти в храмовой архитектуре Руси. Рассмотрены графити-записи счета в Софии Киевской как новый источник для исследования развития идей "малой эсхатологии" Древней Руси.

Узагальнено та поглиблено уявлення про сутність та складові ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Здійснено моніторинг методичних підходів щодо оцінки потенціалу, рівня розвитку, ефективності використання. Проаналізовано сучасний стан формування та використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Сумщини. Обгрунтовано послідовність процесу включення в економічний обіг земельних ресурсів як складової ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Визначено місце та роль нематеріальних активів. Виявлено залежність ресурсовіддачі від впливу величини окремих складових ресурсного потенціалу. Запропоновано блок-схему управління нематеріальними активами сільськогосподарських підприємств.

Рассмотрена сфера бизнес-образования, описана проблема недостаточности профессиональных навыков выпускников. Выяснено, в какой мере качество выпускников не соответствует ожиданиям работодателей. На примере Казахстана показан подход к оценке эффективности бизнес-образования.

Вивчено зміни мінерального складу довгих кісток скелета статевонезрілих щурів за різних ступенів загального зневоднення організму в адаптованих і неадаптованих до дегідратації тварин. Показано, що в адаптованих до дегідратації статевонезрілих тварин розвиваються компенсаторно-пристосувальні процеси, які спрямовані на забезпечення функцій довгих кісток скелета за екстремальних умов загального зневоднення.

Досліджено писемність Київської Русі як політичний феномен, що мав цілу низку політичних атрибутів, функцій та призначень. Вивчено форми репрезентації києворуської писемної спадщини та її політичний зміст. З'ясовано основні політично-філософські ідеї, представлені у писемній спадщині Київської Русі, що становили універсальний фонд політичної думки Сепредньовіччя, а також їх античні, західноєвропейські, візантійські, давньосербські, давньоболгарські витоки. Дослідження проведено на основі сучасних історико-філософських методологічних, джерелознавчих та текстологічних надбань.

Досліджено питання щодо мотивації персоналу як напряму формування кадрової політики підприємства. Розглянуто питання щодо кадрової політики підприємства, також акцент зроблено на організацію кадрової політики на підприємстві. Надано оцінку ефективності формування кадрової політики підприємства за рахунок розрахунку основних показників щодо оцінки кадрів та їх руху на підприємстві, що було вибрано для поглибленого вивчення. За рахунок проведеного аналізу розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення формування кадрової політики підприємства. Визначено, що дієвим напрямом формування кадрової політики є напрям щодо вдосконалення системи мотивації персоналу на підприємстві. Обгрунтовано доцільність запропонованих заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-272.53

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий підхід до дослідження києворуської писемності, згідно з яким вона розглядається як політичний феномен, що мав цілу низку власних політичних функцій. На відміну від традиційного, пануючого в історії філософії, підходу, який обмежується вивченням політичного змісту писемності Київської Русі, у феномені писемності було виокремлено три головні аспекти - атрибути, форми та зміст, які й було досліджено. На основі аналізу оригінальних першоджерел, суттєво уточнено політично-філософський зміст писемних пам'яток Київській Русі, виявлено філософські витоки й особливості функціонування головних політично-філософських теорій Середньовіччя.

Поставлено за мету включити в загальну картину історичного процесу недостатньо задіяну українську філософську спадщину ХІ-ХVІІІ ст. Аналіз розвитку середньовічної і ранньомодерної думки здійснено з урахуванням упливу на формування філософських уявлень візантійської та патристичної традицій. Висвітлено дилему внутрішньоукраїнського діалогу між представниками містичного та раціоналістичного підходів до пізнання світу і людини, починаючи від києворуських писемних пам’яток і закінчуючи творами Г. Сковороди, та на загальному тлі розвитку різних течій філософії другої схоластики. Викладено аспекти культури України домодерної й ранньомодерної доби. Окреслено розуміння філософії в українських писемних пам’ятках ХІ-ХІV ст., простежено патристичні витоки та поглиблено історіографію концептуальних інтерпретацій. Представлено “Філософію ” як пізнання Божественної Премудрості, а також пізнання природи і соціуму, виокремлено пізнання філософії як вербалізованої Премудрості.